ПІДМІНЯ́ТИ
ПІДМІНЯ́ТИ див. підмі́нювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 457.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПІДМІНЯ́ТИСЯ →← ПІДМІ́НЮВАТИСЯ