БУЙНЕ́НЬКИЙ

БУЙНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до бу́йний 1. Там стоять хатки тихенькі. Вільно дихають там груди, Віють вітри там буйненькі (Л. Укр., IV, 1954, 119). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 251.