ПІДКО́ЧУВАННЯ1

ПІДКО́ЧУВАННЯ1, я, с. Дія за знач. підко́чувати1 і підко́чуватися1. ПІДКО́ЧУВАННЯ2 див. підка́чування1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 441.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПІДКО́ЧУВАТИ1 →← ПІДКО́ЧЕНИЙ1

T: 105