ПІДКО́ВНИЙ

ПІДКО́ВНИЙ, а, е. Признач. для підковування. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 437.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПІДКОВОНІ́С →← ПІДКО́ВКА

T: 216