ПІДЖИВА́ТИСЯ

ПІДЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДЖИ́ТИСЯ, иву́ся, иве́шся, док., розм. Починати придбавати що-небудь; ставати багатішим. Після пожежі трохи піджився (Сл. Гр.); А ще ж і народ у них в Обухівці. Вже чув балакають: «Знов пишуть на землеустрій, знов фунти збиратимуть. Одні піджились, а це ще Давидові на коня треба» (Головко, II, 1957, 84). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 426.