ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ

ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док. 1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. — Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, — він махнув рукою на вітряки: — Як метелиці, закрутилися. Значить, люди живуть — хліб мають (Головко, І, 1957, 124). 2. тільки недок. Пас. до підгвинти́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 413.