ПІДБУ́РЮВАТИСЯ
ПІДБУ́РЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до підбу́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 401.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПІДБУ́РЮВАЧ →← ПІДБУ́РЮВАТИ