БУ́ЦНУТИ

БУ́ЦНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до бу́цати. І баран буцне, як зачепиш (Номис, 1864, № 3294). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 268.