ПІ́ВКАТИ

ПІ́ВКАТИ, ають, недок., розм. Видавати пискливі звуки (про деяких птахів). Всі індики вразно йойкають і півкають (Март., Тв., 1954, 136). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 381.