ОЮ́Н

ОЮ́Н, а́, ч., діал. В’юн. * У порівн. Вертиться, як оюн в ополонці (Номис, 1864, № 3124). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 840.