ОШИ́МОК

ОШИ́МОК, мка, ч., діал. Шматок хліба. Повитрушували [хлопці] із торби ошимки, погризли, напились із криниці води (Вас., Вибр., 1954, 236). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 837.