ОЧЕВИ́ДИЦЯ

ОЧЕВИ́ДИЦЯ, і, ж. Жін. до очеви́дець. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 830.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОЧЕВИ́ДНІСТЬ →← ОЧЕВИ́ДЕЦЬ

T: 137