ОХМУ́РИЙ
ОХМУ́РИЙ, а, е, діал. Похмурий. Тут [на ярмарку] уявляються і молодиці повновиді і трохи охмурі, — усе вони цінують і на все кажуть, що дорого (Вовчок, VI, 1956, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 822.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОХМУ́РИТИСЯ →← ОХМЕЛЯ́ТИСЯ