ОХИ́ЗА
ОХИ́ЗА, и, ж., діал. Завірюха з мокрим снігом. Приходить вона [зима] в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток, — хизи й охизи та трі-скучі морози… (Мирний, II, 1954, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 821.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОХИТРУВА́ТИ →← ОХИЖІ́ТИ