ОХВІ́ТНІСТЬ
ОХВІ́ТНІСТЬ, ності, ж., діал. Абстр. ім. до охві́тний. Видно було, що вона дуже перелякана, але прихід свіжої людини мовби додав їй трохи охвітності (Л. Укр., III, 1952, 615).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 821.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОХВІ́ТНИЙ →← ОХВІ́СТЯ