ОФУТЕРО́ВАНИЙ
ОФУТЕРО́ВАНИЙ, а, е, мет. Дієпр. пас. мин. ч. до офутерува́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 819.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОФУТЕРУВА́ТИ →← ОФТАЛЬМОСКОПІ́Я