ОФА́РБЛЕНИЙ
ОФА́РБЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до офа́рбити; // офа́рблено, безос. присудк. сл. * Образно. Останні слова його офарблено вже вереском.. люті (Ю. Янов., IV, 1959, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 815.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОФА́РБЛЕННЯ →← ОФА́РБИТИСЯ