ОТРІ́БКА

ОТРІ́БКА, и, ж. Страва з подрібненої печінки. Був борщ до шпундрів з буряками.., З отрібки баба, шарпанина, Печена з часником свинина (Котл., І, 1952, 174). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 810.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОТРІ́Й →← ОТОЩА́ТИ

T: 144