ОТА́МАНКА

ОТА́МАНКА, и, ж. Жін. до ота́ман 3, 4. Оглянувши удряпнуту вівцю, отаманка деякий час мовчки дивиться на німця (Гончар, Таврія, 1952, 153). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 801.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОТАМА́ННЯ →← ОТАМА́НИХА

T: 310