ОСТРУКТУ́РЕННЯ
ОСТРУКТУ́РЕННЯ, я, с., с. г. Дія і стан за знач. острукту́рити. Оструктурення грунту.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 790.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОСТРУКТУ́РИТИ →← ОСТРУКТУ́РЕНИЙ