ОСТІ́ЙНИЙ
ОСТІ́ЙНИЙ, а, е, мор. Який має остійність.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 787.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОСТІ́ЛЬКИ →← ОСТІ́ЙНІСТЬ