ОСИ́ПИЩЕ

ОСИ́ПИЩЕ, а, с., Геол. Нагромадження уламків .гірських порід біля підніжжя та на схилах гір, урвищ; осип. Продукти вивітрювання гір повільно сповзають під впливом різних сил зверху вниз.. і нагромаджуються біля підніжжя гір та на їх схилах. Вони називаються осипищами (Курс заг. геол., 1947, 78). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 762.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОСИ́ПЛІСТЬ →← ОСИ́ПАТИСЯ

T: 144