ОСИ́НОВИЙ

ОСИ́НОВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до оси́на. — Ми йому дамо каші, — шепнув він Андрієві, багатозначно стискуючи осинового дрюка (Трубл., І, 1955, 86). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 761.