БРУДНЮ́ЩИЙ

БРУДНЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже брудний (у 1, 2 знач.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 241.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

БРУДО́ТА →← БРУДНУВА́ТИЙ

T: 99