БРУДНЮ́ЩИЙ
БРУДНЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже брудний (у 1, 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 241.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БРУДО́ТА →← БРУДНУВА́ТИЙ