ОСІСЬО́

ОСІСЬО́, част. вказ., розм. Уживається при вказуванні на який-небудь близький предмет; осьде. Хлопчик.. поліз за божницю, подав Прохорового листа. — Осісьо. Тут уже й букв не знать. Як його всяке бере та тільки жмакає (Мик., II, 1957, 82). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 766.