ОПРОМІ́НЮВАТИСЯ

ОПРОМІ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ОПРОМІ́НИТИСЯ, иться, док. 1. Освітлюватися промінням. 2. перен. Оживлятися, світлішати, прояснюватися під впливом якого-небудь почуття, настрою і т. ін. (про обличчя, погляд і т. ін.). Чи її обличчя віддзеркалювало мажорний настрій батька, чи опромінювалось своїм, внутрішнім почуттям, але вираз щастя відверто світився на ньому (Дмит., Розлука, 1957, 130); Очі опромінились теплим смішком. 3. спец. Зазнавати дії яких-небудь променів. Не всі операції з джерелом випромінювання можна повністю механізувати, і тому руки звичайно опромінюються більше за інші частини тіла (Наука.., 11, 1967, 40). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 730.