ОПОЧИ́НОК

ОПОЧИ́НОК, нку, ч., заст. Спочинок. Чорним морем далеко гуляли, Проти Кафи города Там собі великий та довгий опочинок мали (Думи.., 1941, 47). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 725.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОПОЧИ́ТИ →← ОПОЧИ́ЛИЙ

T: 135