ОПОНЕ́НТКА

ОПОНЕ́НТКА, и, ж. Жін. до опоне́нт 2. Як завжди, він звертався до своєї постійної опонентки Одарки Степанівни (Жур., Дорога.., 1948, 185). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 722.