ОПО́КОВИЙ1

ОПО́КОВИЙ1, а, е. Прикм. до опо́ка1. ОПО́КОВИЙ2, а, е. Прикм. до опо́ка2; // Вигот. з опоки. Опоковий щебінь. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 721.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОПОЛІ́СКАНИЙ, ОПОЛО́СКАНИЙ →← ОПО́КА1

T: 99