ОНУ́ЧЕЧКА1

ОНУ́ЧЕЧКА1 див. вну́чечка. ОНУ́ЧЕЧКА2, и, ж. Зменш.-пестл. до ону́чка2. Ми тут вам не надокучимо: онучечки пересушимо (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 699.