ОМЕЛЮ́Х

ОМЕЛЮ́Х, а, ч. Невеликий лісовий птах ряду горобцеподібних з яскравим оперенням. Красуні омелюхи теж з’явились.. У них чудові рожево-сірі чубчики на голові, кінчик хвоста жовтий з червоною каймою і на крилах серед жовтих пір’нок червона смужка. Справді вродливий птах! (Коп., Як вони.., 1961, 107); Зимуючі у нас птахи — пуночки, снігурі, омелюхи відлітають у тундру, тайгу (Наука.., 3, 1962, 47). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 692.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОМЕРЗІ́ННЯ →← ОМЕ́ЛГА

Смотреть что такое ОМЕЛЮ́Х в других словарях:

ОМЕЛЮ́Х

омелю́х — невеликий лісовий птах ряду горобцеподібних з яс­кравим оперенням; жовтоносий дрізд. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 417.... смотреть

T: 136