БРИЖЧА́ТИЙ

БРИЖЧА́ТИЙ, а, е. Те саме, що брижа́тий. Широкі домоткані сорочки і брижчаті штани [у чумаків] тверді й чорні, як кора (Тулуб, Людолови, І, 1957, 380). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 235.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

БРИЗ →← БРИЖУВА́ТИЙ

T: 87