ОКАТОЛИ́ЧУВАТИСЯ

ОКАТОЛИ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОКАТОЛИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Переходити в католицтво. Уніатське духовенство полонізується, окатоличується і стає вірним слугою шляхетських поневолювачів (Іст. укр. літ., II, 1956, 585); Значна частина галицької шляхти згодом [у XV ст.] окатоличилась і ополячилась (Іст. УРСР, І, 1953, 110). 2. тільки недок. Пас. до окатоли́чувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 661.