ОКА́НЬ

ОКА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто має великі очі. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 661.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

О́КАП →← ОКАНТУВА́ННЯ

T: 128