БРИ́ЖИК

БРИ́ЖИК, а, ч. Те саме, що бри́жка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледве помітні брижики (Мирний, II, 1954, 100). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 234.