ОДУ́ЖАННЯ

ОДУ́ЖАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оду́жати. Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання (Н.-Лев., II, 1956, 187); — В медичній школі мене вчили за всяких умов поводитися з хворими так, щоб ні на секунду не зникала в них упевненість у своєму одужанні (Шовк., Людина.., 1962, 185). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 642.