ОДРИ́НА
ОДРИ́НА, и, ж., заст., уроч.
1. Те саме, що одр. — Із.. злота Зробим ми тобі одрину І наб’єм м’яким лататтям Та горицвітом перину (Щог., Поезії, 1958, 96).
2. Спальня або кімната взагалі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 641.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОДРОБИ́НА →← ОДР