ОДОПИ́СЕЦЬ
ОДОПИ́СЕЦЬ, пи́сця, ч. Поет, який пише оди; // перен. Той, хто надмірно вихваляє кого-, що-небудь. Йому [І. Франкові] стали смішні сучасні поетичні "орли" і "соколи" Русі, оті одописці темного минулого (Кол., Терен., 1959, 160).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 641.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОДОРО́БАЛО →← ОДОНТОЛО́ГІЯ