ОДНОЛИ́КИЙ

ОДНОЛИ́КИЙ, а, е, книжн. Позбавлений індивідуальності. Людські маси в Гончара — не одноликі. Кожен з маси належно уособлений (Рад. літ-во, 4, 1968, 46). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 636.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ОДНОЛЮ́Б →← ОДНОЛЕМІ́ШНИЙ

T: 131