БРАХІЦЕФА́Л

БРАХІЦЕФА́Л, а, ч., антр. Людина, яка відзначається брахіцефалією. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 232.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

БРАХІЦЕФА́ЛІЯ →← БРА́УНІНГ

T: 44