ОДІТ

ОДІТ… див. відіт… (крім слів, розроблених на одіт…); напр.: одіткну́ти, одітну́ти і т. ін. див. відіткну́ти, відітну́ти і т. ін. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 631.