ОГУ́ЛИТИ
ОГУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. Одурити, обрахувати. Діли та себе не огули (Номис, 1864, № 4530).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 623.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОГУ́ЛИТИСЯ →← ОГУ́ЗОК