ОГЕ́НЬ

ОГЕ́НЬ, огню́, ч., діал. Вогонь. Заспівай для заохоти Половецьких ти пісень, Розпали в гарячій крові Богатирський ти огень (Фр., XIII, 1954, 356). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 613.