ОВДОВІ́ТИ
ОВДОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати вдівцем або вдовою. Сухобрус овдовів, і його дочки хазяйнували в господі (Н.-Лев., І, 1956, 349); Ще й раніш, відколи овдовіла Катря, зразу й став чіпати її Юхим (Головко, II, 1957, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 610.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОВЕ́С →← ОВДОВІ́ЛИЙ