ОБ’ЄКТИ́ВНО

ОБ’ЄКТИ́ВНО. Присл. до об’єкти́вний1. В 1793 і 1848 рр. і у Франції, і в Німеччині, і в усій Європі об’єктивно стояла на черзі буржуазно-демократична революція (Ленін, 30, 1972, 11); Щоб писати історію краю, ..треба бачити на власні очі те, про що хочеш писати, описати бачене чесно, об’єктивно (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 157). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 496.