ОБЩУ́ПУВАТИ

ОБЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко. Те саме, що обма́цувати 1. І, пригадавши собі всі свої пригоди, він зо страхом почав общупувати свої руки і ноги (Фр., III, 1950, 182); — Прокинувся я, — товариш Большаков общупав себе, — все ціле, на поясі три гранати висить (Ю. Янов., І, 1958, 127). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 609.