БРАВУ́РНО

БРАВУ́РНО. Присл. до браву́рний. Голосно, бравурно, на все село полилася дрібна полька, затопивши тихі сади (Кучер, Трудна любов, 1960, 210). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 225.