ОБТЯ́ЖЛИВО
ОБТЯ́ЖЛИВО. Присл. до обтя́жливий. Він був схожий на ломового візника, що раптом розбагатів і, купивши чужий одяг, обтяжливо натягнув його на себе (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 595.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОБТЯЖНИ́Й1 →← ОБТЯ́ЖЛИВИЙ