ОБТОРО́ЧКА
ОБТОРО́ЧКА, и, ж. Те саме, що оторо́чка. На ній була темно-червона коротенька кофточка з чорними обторочками на грудях, на шиї та на рукавах (Н.-Лев., IV, 1956, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 592.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ОБТОРО́ЧУВАТИ →← ОБТОРОЧИ́ТИ