ОБТІ́СУВАТИСЯ

ОБТІ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБТЕСА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док. 1. розм. Набувати навичок культурної поведінки, навчатися поводити себе. Вона.. бачиться в батька з інтелігентними людьми, набралася кращих манер, обтесалась, обтерлась, обшліфувалась (Н.-Лев., IV, 1956, 113); — Авжеж, дістану [посаду]… Хіба дарма на фронтах бував? Обтесався між людьми (Шиян, Баланда, 1957, 152). 2. тільки недок. Пас. до обті́сувати 1, 2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 591.